моя майбутня професія
Логопе́дія — це наука про порушення мови, про методи їх попередження, виявлення й усунення засобами спеціального навчання і виховання. Логопедія вивчає причини, механізми, симптоматику, перебіг, структуру порушень мовленнєвої діяльності, систему корекційного впливу.
Термін «логопедія» походить від грецьк. Logos — слово, мова і Paideia — навчання. Предмет логопедії — порушення мови і процес навчання і виховання осіб з порушеннями мови. Об'єкт логопедії — людина з порушеннями мови.
Логопедія (поряд з олігофренопедагогікою, тифлопедагогікою, сурдопедагогікою) є галуззю спеціальної педагогіки (дефектології).
У структуру логопедії входять логопедія дошкільна, шкільна і логопедія підлітків і дорослих. Мета логопедії — розробка системи подолання і профілактики мовних розладів, а також вивчення, навчання, виховання людей з порушеннями мови.
Логопедія розглядає порушення мовлення з точки зору попередження та подолання засобами спеціально організованого навчання і виховання, тому її відносять до спеціальної педагогіки.
Логопед[ред. • ред. код]
Логопед — це фахівець, з чиєю допомогою визначаються і реалізуються необхідні методики щодо усунення дефектів мови, актуальних як для дітей, так і для дорослих пацієнтів. Логопед лікує афоню, дисфонію (порушення в мовній звучності); дислалію (порушення у вимові окремо розглянутих звуків: шепелявість, гаркавість); логоневроз (мовне порушення у вигляді заїкання); тахілалію, браділалію ( порушення у швидкості вимови); дислексію (мовне порушення, що виявляється в навичках читання); ринолалію; мутизм (відмова від мови); різні порушення мови.